Міжнародний благодійний фонд “Волонтерське об’єднання “Крила” разом із БФ “Армія добра” організували для дітей захоплюючу поїздку до Угорщини та Австрії. Завдяки допомозі партнерів заходу 71 дитина у віці від трьох до 21 року з Луганської та Дніпропетровської областей, богунівці, діти учасників АТО змогли відвідати європейські країни, познайомитись із їх традиціями та звичаями, весело провести час.

Мандрівка тривала з 25 березня по 3 квітня. За цей час гості-українці завітали до декількох міст Угорщини, покатались по Дунаю, відвідали величезну кількість музеїв та стародавніх замків, побували у зоопарку, наслухались місцевих легенд, перейнялись духом країни, з візитом до якої прибули.

Пригоди розпочались іще 25 березня зі збору дітей у Києві, організаційних питань та, власне, дружньої поїздки за кордон — першої для більшості дітей із групи. Кордон вдалось пройти досить легко та без будь-яких проблем, адже в цьому посприяли працівники Консульства України в Угорщині. До Будапешту потрапили вже 26 березня. Після зустрічі із приймаючою стороною — Державним Самоврядуванням українців в Угорщині – розміщення в готелі “Budapest” та перша оглядова прогулянка містом. Також на дітей очікував сюрприз – катання на кораблику по Дунаю. З нього відкривався прекрасний вид на обидва береги старовинного міста, а професійний екскурсовод розповіла дуже багато цікавинок про європейську столицю Угорщини – величне місто Будапешт.

27 березня учасники програми гуляли по Буді, одному з найрізноманітніших і древніх місць у місті. Ними було оглянуто всі приваби Королівського палацу, церкви Матяша, Рибацького бастіону. Також маршрут проліг через один із семи мостів Дунаю, що з’єднує Буду і Пешт. Всіх дуже вразило це маленьке середньовічне містечко в місті з його мальовничими вуличками і стародавніми будівлями посеред сучасного мегаполісу. Окрім цього, діти потрапили до одного з найбільших тераріумів у Європі, який розташувався на площі у 3 тис.кв.м і займає аж вісім залів. Також завітали до океанаріуму. Тут дитячі емоції стали нестримними, ганяючись за неспішно пропливаючими над ними тигровими і коричневими акулами та гігантськими скатами по 12-метровому оглядовому коридорі. Дібравшись до відкритого басейну, всі досхочу “нагладились” величезних скатів.

Наступного дня юні українці поїхали до одного з найкрасивіших міст Угорщини – Егеру, що розташований за 130 кілометрів на північний схід від Будапешта. Саме в ньому і до сьогодні збереглись найяскравіші в Європі зразки барочного мистецтва. Екскурсовод розповіла, що місто знаходиться в межигір’ї Матри і Бюкка. На сьогоднішній день в ньому збереглось близько 170 архітектурних пам’ятників, побудованих за минулі століття. Всі вони знаходяться в первозданному вигляді і чарують людей своєю незвичайною красою. А старовинна фортеця в місті із бастіонами, казематами і готичними спорудами нагадує про опір туркам, що так і не зуміли в бою підкорити її захисників.

На п’ятий день подорожі всі пішли до місцевого зоопарку Будапешту. Посприяли цьому візитові Державне Самоврядування українців в Угорщині і особисто президент організації Юрій Кравченко.

30 березня діти поїхали за 20 кілометрів від Будапешта відвідати іще одне незвичайне і дуже цікаве місто – Сентендре. Воно було засноване в XVI столітті сербами, що рятувалися від смути в своїй країні, викликаної турецькою навалою. Нині Сентендре відоме як місто художників з безліччю галерей і майстерень. Також тут розташовано ціле море сувенірних крамниць, тому додому діти повернулись із великою кількістю подарунків для своїх рідних, близьких та друзів.

Головною ж подією цього дня став візит до відомого на увесь світ Музею Марципанів. Всі були в захваті від побаченого, адже все тут зроблено із улюблених солодощів. Музей розміщується у невеликому приміщенні, а у вітринах виставлені торти, вражаючих розмірів, вигадливо прикрашені тістечка, фігурки персонажів із відомих фільмів і мультфільмів. Поряд із самою будівлею музею розміщується невелика пекарня, де постійно працюють декілька кондитерів, що готові виліпити для вас будь-що із марципанової патоки.

“Більша частина музейних експонатів були виготовлені засновником музею – Кароєм Сабо. Він народився, виріс і став кондитером в Трансільванії. Під час Другої Світової війни Сабо вирішив покинути батьківщину і в надії на краще життя перебратися до Австрії. Однак, надіям його не судилося збутися – післявоєнне життя в напівзруйнованій країні не поспішало налагоджуватися. Після довгих поневірянь Сабо з родиною зупиняється в Лівані. За сім років, прожитих в Бейруті, він встиг вивчити секрети приготування марципанів. Накопичивши грошей, Карой повертається до Австрії і купує будиночок в селі Пухберг. Відкрита кондитерська приносила невеликий, але стабільний дохід. І ось одного разу Сабо вирішив виліпити з марципану в повний зріст одного з персонажів мультфільму, який демонструвався в Австрії і отримав широку популярність в народі. Народ натовпами повалив у кондитерську подивитися на улюбленця. А кондитер, не втрачаючи часу, взяв патент на виготовлення персонажів багатосерійного мультфільму. Фігурок ставало все більше, до кондитерської довелося прибудовувати окремі зали, і незабаром вона вже була найбільшою в країні. А заодно перетворилася і в перший в Європі музей марципанів. Бізнес Сабо мав великий успіх, проте цього успіху зовсім не раділи місцеві жителі невеликого селища. Все частіше і частіше Сабо став відчувати неприязнь до “чужоземця”, як вони його називали, хоч Карой Сабо і був уже давно австрійським громадянином. Після смерті дружини в 1985 році Сабо починає замислюватися про переїзд до Угорщини. З 1990 року виробництво марципанів переноситься на острів Чепель в Будапешті, де проживає його друга дружина. Протягом декількох років Карой не міг зважитися на остаточний переїзд і буквально розривався між двома країнами: пару днів в Угорщині, пару днів в Австрії. В 1994 рішення все-таки було прийнято і з тих пір існує в Сентендре кондитерська Кароя Сабо і Музей марципанів, неподалік від головної площі міста. Після того як Карою виповнилося 80 років він вирішив відійти від справ, але попри те, що музей змінив власника, називають його, як і раніше Музей марципанів Сабо”, – розповів екскурсовод дітям історію заснування музею.

А ще були відвідини концерту земляків-Заслуженого Академічного українського народного хору України ім. Гр. Верьовки, який є унікальним художнім колективом, що своїм досконалим мистецтвом репрезентує все найкраще з українського надбання, власний “концерт талантів” та аквапарк.

Останні дні подорожі група провела в австрійському Відні та українському Закарпатті. Програма подорожі була не менш цікавою та насиченою.

До Києва всі повернулись втомлені, але щасливі та задоволені поїздкою. Навіть по дорозі додому не втихали розмови та обговорення побаченого. Старші діти активно ділились фотографіями побаченого в соціальних мережах.

Благодійний фонд висловлює слова безмежної вдячності всім тим, хто був причетний до організації настільки захопливої поїздки для дітей та юнацтва, життя більшості із яких є доволі важким і складним.