GUNNAR GARFORS об’їхав весь світ і написав про це книгу під назвою: «198: як я збігаю від світу». Це список із 20 кращих міст, ним визнаних. Це визнання пов’язане із об’єктивною оцінкою гармонійного ставлення людей, культури, їжі, задоволень та взагалі атмосфери кожного міста. Він переконує, що відвідавши ці міста, подорожуючі теж віддадуть їм свою душу та серце…
Лісабон (Португалія). Так, це місто протиріч займає в переліку автора своє, почесне місце. І саме в Лісабон, крайню точку подорожей Європою із «Крилами», відправилася група українських дітей із улюбленим фондом у червні цього року.
Лісабон (в перекладі з португальської “Кохана бухта”) – столиця, головне місто і порт Португалії – розташований на атлантичному узбережжі, в гирлі річки Тежу. Це найбільше місто держави. Населення Великого Лісабону становить 2 млн. 300 тис. чоловік. І не дивно, що місто гамірне, голосне, але водночас звабливе та по-своєму гармонійне.
Як багато ми можемо і хочемо про нього говорити! Місто розкинулося на семи пагорбах, які уступами спускаються в бік річки Тежу. Тому в Лісабоні багато сходів та фунікулерів, які поряд із іншими особливостями надають місту чарівну своєрідність. Буквально в декількох метрах від напружених транспортних магістралей великого міста починаються круті сходи, які ведуть в тихі куточки, де співають канарки, де ідилічні парки з блискучими ставками змушують забути про гучність тісноти міських лабіринтів. Багато вулиць вимощені вапняковими брусками, і повсякчас трапляються зручні оглядові тераси-мірадору, що є особливістю Лісабону. Вниз по схилу спускаються маленькі будиночки впереміш з маленькими крамничками, пивними та майстернями. В місті строкатої мозаїки злилася архітектура всіх стилів – Лісабон живе в протиріччях меланхолічного декадансу з міфами прогресу. Безумовно, це одне з найкрасивіших міст світу – визнали і ми!
Всього одна доба нашого перебування у столиці Португалії – а розповідей хочеться написати на всі сто відсотків об’єму статті! А як же, і про візит на стадіон «Ештадіу да Луш», що в перекладі з португальської означає «Стадіон Світла» – домашньої арени місцевого футбольного клубу «Бенфіка», і катання по місту на маленьких смішних туристичних Тук-Туках, і купання в холодних водах Атлантичного океану, і зустріч із Надзвичайним та Повноважним Послом України у Португалії Огнівець Інною Василівною – говорити не переговорити!
«Ми любимо життя, ми любимо мріяти, бачити, подорожувати, знайомитися з містами та людьми! Так! Ми вже звикли спати в автобусі, варити там же суп і гречку, пити чай з печивом, снідати хлібом з паштетами та звикли їсти запарену вівсянку! Ми звикли один до одного, стали справжньою командою та у своїй подорожі дісталися до нашого екватору! Ми відчули Португалію! Цю особливу країну та її безтурботну Лісбоа – частинку мрії наших дитячих мрій! А Тук – туки розбурхали навіть самих неговорливих!», – ділилися враженнями діти.
Avante, pássaros, pelas impressões!
Divirta-se! você merece!
Засвідчуємо свою повагу та висловлюємо подяку за організацію незабутніх днів у Лісабоні, за цікаві оповіді про місто, за зустріч та дружбу – Андрію Іваночку та усім учасникам Ініціативної Групи Спілки української молоді в Португалії.
Поїхали далі? А далі була Іспанія.