У перші травневі дні десять талановитих підлітків із міста Рубіжне Луганської області побували у столиці нашої країни – місті Києві. Таку можливість подарували юним рубіжанам Всеукраїнська благодійна організація  «Волонтерське об’єднання «Крила» і Громадська організація «Моє місто – Рубіжне» в рамках всеукраїнського проекту «Донбас – це Україна».

Гостей з Рубіжного зустрічали тепло і привітно. Програма перебування у столиці була дуже насиченою, а отже кожен день був зайнятий і сповнений вражень. Першим місцем, куди завітали луганчани, став Волонтерський центр допомоги переселенцям на вулиці Фролівська, що на Подолі.  Діти побачили, як працюють волонтери, щодня допомагаючи тим, хто, внаслідок трагічних подій на Донбасі, втратив свої домівки і змушений стати «біженцем». На жаль, день сьогоднішній нерозривно пов’язаний із днем учорашнім. Якими б грізними не були дні минулої та сьогоднішньої війни, але найкращою розрадою для людей є пісня. Саме тому, намагаючись подарувати своїм землякам хоч короткі миттєвості щастя, юні рубіжани підготували для них концертну програму із танцями, піснями та акробатичними номерами.

Вогонь надії запалили діти і у пансіонаті «Джерело» Київської області, де проживає понад 300 переселенців з Луганської та Донецької областей. Ця зустріч була приурочена ще й до Дня пам’яті та примирення в Україні та з нагоди закінчення страшної війни у травні 45-го. Земляки довго стоячи аплодували та не відпускали Островерху Ксенію, Нечаєву Мирославу, Старикову Карину, Гайду Руслану, Шубіну Надію, Голуба Германа, Волкову Юлію, Данько Ірину, Логачову Мілену, Голенач Альбіну. Адже ці діти вразили всіх своїм талантом та щирими словами підтримки, зазначивши,  що горе, яке прийшло на нашу спільну рідну землю, буде пережите тільки завдяки нашій єдності.  А молитвою у пісні «Молитва за Україну» благали мир прилинути на крилах весни та осяяти рідну Україну. «Якою дорогою ціною завжди дається перемога! Скільки життів забирає страшна війна! Скільки людських доль вона руйнує! Немає жодної сім’ї в Україні, якої не торкнулася б вона своїм чорним крилом. Тисячі матерів проводили своїх синів на цю невизнану, справжню війну,
донеччани покинули свої домівки, свій рідний край. І на жаль, мусимо усвідомити, що не всім випаде доля повернутися…Саме тому всі дії нашого фонду направлені зараз на підтримку людей, які залишились без домівок і якими ми опікуємось ось вже більше року у пансіонаті «Джерело», – зазначила Людмила Лисенко, виконавчий директор Фонду Преподобного Сергія Радонежського, яка  організувала  цю зустріч.

Щирі зустрічі з однолітками пройшли і в спеціалізованій школі № 120 та у Слов’янській гімназії столиці. Учні спеціалізованої школи тепло вітали гостей та подарували їм прапор України, на якому кожен бажаючий залишив свої вітання та побажання. Спільне виконання гімну, теплі, зворушливі слова директора школи, яка назвала всіх дітей України «парламентарями миру» та єдиним ланцюжком, який не мусить розірватися – викликав сльози на очах присутніх.

Зустріч же із гімназистами Слов’янської гімназії відбулася вже як зустріч старих добрих друзів, адже перше їхнє знайомство було ще під час телемосту шкіл Київ-Рубіжне та під час зимових канікул рубіжан у Києві. Спільно організований концерт для гімназистів та особливих гостей із Центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з інвалідністю Дарницького району міста Києва справив велике враження на присутніх, надихнув, вселив сподівання та розвіяв сумні думки про долю нашої Вітчизни. Також започаткована рубіжанами акція «Рушник єднання» була радо підтримана учнями та педагогами, які подарували рушник з емблемою навчального закладу та вишню, яка буде посаджена на Луганщині в Рубіжанському центрі краєзнавства.  Таке ж дерево учасники заходу посадили на території гімназії та центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді Дарницького району столиці. Зустріч завершилась великим флеш-мобом, де  гості і господарі заходу пустили в небо сотню жовтих та блакитних кульок.

Окрім теплого спілкування та емоцій, наші гості отримали найголовніше – незабутні враження від своєї столиці, міста-героя України – величного Києва. Не зважаючи на зайнятість, гідом у делегації була Голова Правління ВБО «ВО «Крила» Ярослава Токар. Оскільки Ярослава сама киянка і дуже любить своє місто, то вона змогла передати цю любов і групі. Її розповіді на Подолі, Андріївському узвозі, Хрещатику, у Маріїнському парку, шляхами старого та сучасного міста, були змістовними та цікавими. Із захопленням діти відвідали літературно-меморіальний музей М.Булгакова, де змогли оцінити творчий задум працівників музею, в якому панує загадковість та містика, і все побудовано на грі світла й тіні. З великим задоволенням здійснили паломництво до древньої святині України – Києво-Печерської Лаври та почастувалися у трапезній смачними млинцями. Дитячий захват викликав Музей води, де можна не тільки почути цікаву розповідь екскурсовода, а й побавитися мильними бульбашками, мокрим піском та загадати бажання «королівським рибкаv».

Окрім того, від народного депутата України Дениса Дзензерського  діти отримали запрошення на екскурсію до Верховної Ради України. Це була по-справжньому знана подія для гостей. Адже як цікаво почути розповідь про законодавчий орган, у якому приймаються всі закони нашої країни та відбуваються важливі зустрічі та знаменні події, дізнатися про особливості роботи наших законотворців та про саму будівлю Верховної Ради. Екскурсовод зробила акцент на тому, що в українському парламенті мало жінок. А тому запропонувала присутнім дівчатам подумати над кар’єрою політика. Адже майбутнє нашої країни  в руках нинішньої молоді.

Гордістю нашої вітчизняної культури є Національна опера ім. М.В.Лисенка. Потрапити туди на прем’єру – мрія багатьох людей, тим більше, людей, які за основу свого життя ставлять творчість. Цю мрію молодих рубіжанських талатнів було виконано.  Просто неймовірне та дійсно незабутнє враження залишила по собі балетна вистава «Одруження Фігаро». Від початку до кінця діти дивилися балет, затаївши подих. А по завершенні – довго та  щиро аплодували акторам.

«Для нас ця поїздка стала справжньою подією! Справжнім святом! Адже протягом року можливостей робити виїзди із території, як її називають дорослі – АТО, у нас не було. Ми сповнені вражень від прогулянок столицею, від прийому, від щирості та гостинності! І повертатися не хочеться…»,- ділились враженням гості.

Хочемо сказати і про тих, хто допоміг реалізувати нашу ідею миру. Перш за все, висловлюємо подяку Наміснику Свято-Покровського монастиря Голосіївської пустині Архімандриту Исаакію за надання можливості безкоштовного проживання групи  у  готелі монастиря, керівництву мережі ресторанів  «Два гуся» за безоплатне харчування, директорам музеїв, опери, та Києво-Печерській лаврі за можливість вільного відвідання цих об’єктів.

Слова найщирішої вдячності керівнику Рубіжанського центру краєзнавства Олені Хмельницькій, яка у своєму рідному місті виховує таких юних патріотів та вселяє у їхні душі любов до Батьківщини та знання про неї, яка на кожній зустрічі говорила теплі і щирі слова, запевняючи всіх, що Донбас – то Україна.

І звичайно людям, які, поки юні таланти перебували у столиці, за них переживали вдома. Це, в першу чергу, їхнім батькам, а також вчителям і наставникам, а це –  керівнику колективу  «Барвінок» Сєріковій І.І., викладачу музичного мистецтва СШ №10 Гнилицькій Л.К та Колєсніку В.М. Вони по праву можуть пишатися своїми дітьми. А  ми від усього серця говоримо слова вдячності за ті таланти, які вони виховали.

Це була спільна громадська ініціатива, ідея людей, які люблять нашу неньку Україну, де народився Тарас Шевченко, Леся Українка. Ми хотіли, щоб про перемогу говорило молоде покоління – наші діти. Щоб кожен учасник відчув, що діти та молодь – це продовжувачі українського роду та утверджувачі саме української нації, її нездоланності та гідності. Що саме діти і молодь можуть об’єднати нашу країну та наше ще не зовсім консолідоване суспільство. Якби все залежало тільки від дітей, від їх мрій, чи була б ця війна?