Міжнародний благодійний фонд “Волонтерське об’єднання Крила” за підтримки дипломатів, української діаспори та батьків дітей організували десятиденну подорож країнами Балтійського моря. Участь у програмі взяли понад 50 дітей Луганської області із числа творчих та обдарованих дітей міста Рубіжне, а також діти учасників АТО.

Культурно-освітню програму, що тривала з 10 по 20 червня, забезпечило Посольство України у Латвійській Республіці, яке виступило гарантом здійснення дитячих мрій у компанії із МБФ “ВО “Крила”.

Сама подорож розпочалася на рубежі переходу країни за європейськими умовами країн ЕС. Саме в ніч з 10 на 11 червня група прибула на кордон для його перетину вже за новими законами безвізового режиму та стала однією із перших, хто випробував на собі ці нові правила. Це було історично!

Латвія стала першою країною на шляху мандрівників. У ній вони відпочивали найдовше – тиждень та знаходились під опікою першого секретаря посольства України в Латвії Руслана Цекова. Традиційно, першим пунктом перебування групи стала зустріч і теплий прийом групи в українському посольстві. Тут тимчасовий повірена Аліса Подоляк розповіла про країну перебування, її традиції та культурні особливості і як живеться, що найбільше люблять та як відпочивають українці за кордоном.

“Ви – наше майбутнє! А нині, ви ще й маленькі дипломати. Бажаю, аби під час подорожі ви здобули цікавий досвід та по поверненню додому вам було про що розповісти своїм батькам, рідним та друзям”, – відмітила пані Подоляк.

Першим латвійським містом, з яким познайомились луганчани, була славнозвісна та, як в народі говорять, гламурна Юрмала. Хоча курорт і зустрів українців дощем та прохолодою, однак це не зіпсувало вражень від неї. Цікава розповідь екскурсовода про місто, про те, як і в яких садибах відпочивають знаменитості естради — спонукала молодь до перспектив життя. Відомий концертний зал Дзінтарі, однойменний парк навколо та підйом на оглядову вишку, висота якої складає 33,5 метри, а її несучі елементи зроблені з начебто ажурного металу та справляє враження невагомості — неминуче залишать пам`ять про “модне” місто. До речі, обшита вежа деталями із сосни, що візуально об’єднують вишку із навколишнім пейзажем; вона має 12 невеликих оглядових майданчиків, розміщених по всій висоті з чотирьох сторін, та одна велика на самому вершечку, з яких відкривається неймовірна панорама на місто. Скористалися дівчатка і можливістю відвідати пляж, де кожна із них уявила себе Асоль, відомого роману про кохання “Пурпурові вітрила”.

Але найбільше емоцій цього дня принесли, але, щоправда, і забрали сил, відвідини одного з найбільших аквапарків Прибалтики та Східної Європи – Ліву. Вже сам стиль парку, оформлений у карибському стилі, де по центру стоїть величезний стародавній корабель – спонукав на активний та войовничий відпочинок групи.

В один із гарних днів луганчани відправились до невеличкого містечка Кулдіга, яке ще називають латвійською Венецією. Саме тут знаходиться найширший у Європі 249-метровий Вентський водоспад, який під час повені може досягати 270 метрів у ширину. Саме біля нього на річці Вента замріяне збулося та група влаштувала пікнік із смакотою на свіжому повітрі. Окрім цього, діти довго прогулювались тихими і мальовничими вуличками міста, найбільш ризиковані поплескались у дуже оригінальному фонтані на головній площі, спробували національні тістечка скландраусіс у місцевій кав’ярні, а також блукали найбільшими і найдовшими у Прибалтиці лабіринтами Рієжупських печер.

Елгава. Ще одне місто, яке відвідали наші мандрівники на запрошення української діаспори у Латвії, які влаштували щирий прийом та цікаве дозвілля гостям. День почався із загальної зустрічі українських дітей Донбасу із дітьми української діаспори, що проживає в місті. Місцева мерія разом із Міжнародним культурним центром підготували для луганчан цілу програму – спільний концерт, обмін подарунками, оглядова екскурсія містом, візит на карамельну фабрику та на виставку пісочних скульптур. А також діти отримали веселе дозвілля у паркі атракціонів, обід і в завершення – веселий квест по темі міста. Низький уклін закордонним українцям! Це був незабутній, цікавий та веселий день!

Загалом, перебуваючи у Латвії, за сприяння тимчасово повіреної у Латвійській республіці Аліси Подоляк, група здійснила візит до Сейму Латвії, де дітям пощастило посидіти на депутатських місцях народних обранців цієї країни та поспілкуватися із її депутатами вже про дорослі політичні речі обох країн.

Життя має бути солодким, вважають дорослі. Тому організатори запросили дітей і до найбільшого і найвідомішого на теренах країн Балтії виробника та музею шоколаду “Лайма”. Тут діти змогли не тільки познайомитись із історією та технологією виробництва смаколиків, а й власноруч робили шоколад і цукерки з нього. Іменні, виготовлені власноруч цукерки стали гарним подарунком для батьків, які з нетерпінням чекали своїх дітей додому. А численні частування шоколадом у різних його виглядах, інтерактивні ігри та розваги зробили цей день насправді яскравим та солодким!

Після насиченого тижня в Латвії, з візитами також і до основних замкових комплексів країни (Біріні, Турайдський, Сігулдський замки), а також до сонячної Саулкрасти, так званої Білої Дюни Балтії, на дітей з Донбасу чекали ще й привітні Естонія, Фінляндія та Литва.

В столиці Естонії, нордичному та величному Таллінні, групу зустріла пані Ніна, представник Асоціації українських організацій в Естонії. Люб’язна та щира, вона розповіла про історичне минуле й сучасне цієї прибалтійської країни, ознайомила їх з життям української діаспори в Естонії, влаштувала дітям екскурсію старовинними вуличками центру міста. Ця зустріч вийшла напрочуд цікавою і залишила дуже приємні враження, за що МБФ «ВО «Крила» ще і ще раз щиро дякує організації.

З Таллінну регулярно курсує паром до Хельсінкі, столиці Фінляндії. Приблизно дві години морем – і ви вже там. Тож, на гостинне запрошення Надзвичайного і Повноважного Посла України у Фінляндії та Ісландії Олефірова Андрія Володимировича, група здійснила морську подорож до цієї північної країни.

По прибутті групу зустрів особисто пан Посол, який, незважаючи на зайнятість важливими дипломатично-державницькими справами, зумів виділити час у напруженому робочому графіку для юних гостей з України.

Олефіров А.В. особисто познайомився з учасниками групи, розповів їм про сьогодення Фінляндії та її столиці, організував зустріч у посольстві за участю української діаспори, а також екскурсійний тур видатними місцями Хельсінкі. Також пан Посол відповів на дитячі запитання та вручив дітям пам’ятні подарунки й сувеніри. Опісля — смачні частування смаколиками в українському посольстві.

Цікавою була захоплююча розповідь пана Посла та представників діаспори про особливості життя й побуту фінських громадян. Учасники групи з цікавістю дізналися, що жителям Суомі, як вони самі себе називають, притаманні працелюбність, любов до чистоти і порядку, неквапливість і психологічна відособленість від оточуючих. Всі фіни ясноокі і світловолосі, більшість носить окуляри. У них характерна хода – перевалюючись, тому що порушені пропорції між довжиною тулуба і ніг.

Жінки, як виявилось, дуже невибагливі в одязі і не користуються косметикою. У повсякденному житті вони вважають за краще кросівки, одяг у вигляді балахонів, короткі стрижки і в результаті стають схожими на чоловіків. Сильна стать не подає їм пальто, що не цілує руки, не відкриває перед ними двері – в Фінляндії це не прийнято. Жінки абсолютно самостійні і мають свій рахунок в банку, окремий від чоловіка.

Фіни не люблять довго стояти біля плити і вважають за краще харчуватися напівфабрикатами. Молоко є найпопулярнішою їжею, вони п’ють його практично безперервно і в неміряних кількостях. Молоко присутнє навіть в рибному супі з лосося.

У будинках у жителів Суомі ідеальна чистота і порядок. Тіло також підтримується в чистоті завдяки наявності в країні 2 мільйонів саун. Дуже популярні змагання зі спортивної сауни. Переможцем стає той, хто всіх пересидить в цій пекельній спеці в 110 градусів. Навіть вулиці фіни миють шампунем!

Ліс є немов другою домівкою для фінів. Соснові, ялицеві та березові ліси вкривають 65% території Фінляндії. Замкнені і неговіркі фіни в лісі почуваються у своїй стихії. Вони просто не уявляють свого життя без казкового лісу з достатком грибів та ягід, найчистіших річок і озер, численних лісових велетнів – лосів та оленів. Щоб олені не гинули на фінських дорогах під колесами автомобілів, що трапляється досить часто, на їх роги наноситься спеціальний, що світиться в темряві, спрей. А ще – Фінляндія прекрасна своїми найчистішими швидкоплинними річками, численними озерами, смереками і соснами, гірськолижними курортами і майже справжнім Санта Клаусом.

Швидкоплинним, але напрочуд насиченим та емоційно забарвленим видався вояж нашої групи до Фінляндії. За щиру увагу, гостинність, захоплюючі історії та подаровані незабутні враження МБФ «ВО «Крила» та всі учасники цієї поїздки висловлюють велику подяку Надзвичайному і Повноважному Послу України у Фінляндії та Ісландії – Олефірову Андрію Володимировичу, а також побажання успіхів у його важливій та відповідальній дипломатичній місії.

Після повернення з Хельсінкі до Таллінну, групу очікував автобусний переїзд і знайомство ще з однією прибалтійською країною – Литвою.

Діти на власні очі побачили й переконалися, що столиця Литви, її древнє місто Вільнюс – безумовно, одне з найкрасивіших міст не тільки Прибалтики, а й Європи. Як і будь-яке середньовічне місто, воно не раз піддавалося пожежам і руйнуванням, а потім знову і знову відбудовувалося. Нині сучасний Вільнюс – затишне зелене місто, де кам’яні стіни замкових споруд ніяк не контрастують з хмарочосами на іншій стороні річки.

У столиці власний жвавий, але не гарячковий ритм. Прогулянки містом та торговими рядами традиційно у гостей закінчуються в невеликих кафе Старого міста, де невисокі, зате довгі будинки ховаються під темно-червоною черепицею.

Наша, на жаль, не така довга, як бажалося, нічна прогулянка, також скінчилася щедрими пригощаннями від української діаспори в старому кафе будинку, де колись проживав Кафка. Дякуємо пану Миколі Дзядзіну — представнику української громади за щирий, теплий прийом та смачну вечерю!

Ось такою, насиченою і цікавою, романтичною та чаруючою, видалася наша поїздка до країн Балтії під назвою «Пурпурові вітрила». І навіть затримка на кордоні з Україною через збій у системі митниці на пункті пропуску, через що луганчани спізнилися на свій поїзд, не зіпсували чудових емоцій та захоплюючих вражень від десяти днів нашої прибалтійської подорожі.