Міністерству соціальної політики України
Посольству України в Грузії
ВБО «ВО «Крила»

Грузинським друзям:
Нузгару Канделакі – Голові департаменту молоді
Міністерства в справах спорту та молоді Грузії
Елісо Рекхвіашвілі –  керівнику проекту
Іраклію Рекхвіашвілі – директору бази регбі

Шановні друзі!

Від імені батьків, дітей та молоді, які брали участь у подорожі до Грузії, висловлюємо усім вам подяку за організацію проекту для дітей з інвалідністю, незабутні враження та дуже теплий прийом під час перебування у цій гостинній країні. Правда, теплоту та душевність ми відчули відразу, щойно зійшли з літака.

В аеропорту нас щиро зустрічали посол України в Грузії Георгій Павлович Назаров,   керівник проекту Елісо Рекхвіашвілі та Іраклій Рекхвіашвілі – директор бази регбі, яка нас гостинно приймала. Ми знаємо, що нашим прийомом також опікувалася особлива людина –  Нузгар Канделакі – Голова департаменту молоді в Міністерстві в справах спорту та молоді Грузії та за  активним сприянням якого наша поїздка стала реальністю.

В Аспіндзі ми проживали на базі регбі, де її співробітники влаштували для нас найкращі та дуже комфортні для наших особливих дітей умови. База розташована у мальовничому куточку серед гір, на березі річки Кура. Жили ми в комфортабельних номерах з усіма зручностями. Поряд з базою знаходиться водолікарня, яку ми теж відвідували.

Іраклій та Елісон Рекхвіашвілі – пречудова сімейна пара. Іраклій очолює клуб регбі «Тао», Елісон керує організацією Rhea Union, до складу якої входять 4 центри реабілітації для людей з особливими потребами та Social cafe gallery «Rhea’s Squirrels», де працюють офіціантами 4 дівчини з особливими потребами. Нам було що перейняти у грузинських хазяїв!

Життя наше у Грузії було насиченим. Щоденно для нас організовували екскурсії та  майстер-класи. Нам пощастило відвідати Вардзію – старовинний печерний монастирський комплекс, унікальне місце Саро, яке знаходиться на висоті 1400 м над рівнем моря, звідки відкриваються неймовірні краєвиди. А ще була екскурсія в фортецю Рабат, яка нас теж вразила своєю красою та величчю.

А скільки цікавих майстер-класів було приготовано! Шановна Манана, відповідальна працівниця центру,  вчила нас виготовленню ляльок зі смужок тканини та паперу, прикрас із войлоку, приготуванню справжніх грузинських хачапурі та національних соусів із горіхів. Наші діти з шановними іншими працівниками-волонтерами Дато та Гураною вчилися грати в регбі.

У знак вдячності, ми також влаштували для хазяїв українські вечорниці. Співали українські пісні та вітали грузинських друзів українськими сувенірами. Наприклад, під пісню «А мій милий вареничків просить» подарували Іраклію козака з мискою вареників, а Елісон під пісню «Про рушник» подарували вишитий український рушник.

Наші діти зробили показовий виступ з карате, і це дуже вразило наших друзів. Ми, мами, провели майстер-клас зачісок для дівчаток. Також ми ділилися досвідом та напрацюваннями під час „вечірніх посиденьок”.  Одного такого вечора до нас завітав сам Голова адміністрації Аспіндзи, щоб засвідчити свою повагу.

На кожному кроці ми відчували до себе повагу та турботу від приймаючої сторони. Наприклад, під час екскурсії в Вардзію нашого Кірюшу, якому важко було пересуватись самостійно, шановний Суліко носив на плечах, а шановний Іраклій допомагав іншим, та наче професіонал проводив екскурсію. В історичний музей, який знаходиться на території фортеці Рабат та вхід туди обмежений, нам дозволили пройти, ще й безкоштовно, тільки тому, що ми з України.

Під час нашого перебування на базі відбулося змагання з регбі. Ми звичайно дуже емоційно вболівали за команду Іраклія «Тао». Малювали плакати підтримки. І вони виграли у більш досвідченої команди. Коли ми після гри вибігли на поле привітати переможців – регбісти нас вітали «Слава Україні». Як це було приємно!

Разом з нами була ще одна гостя – Мілена, волонтер із Германії, представник Bread for the World. Вона активно приймала участь у всіх наших заходах та була турботливою з нашими дітьми.

В передостанній день для зустрічі із нами було запрошено представників усіх чотирьох центрів реабілітації, якими керує шановна Елісо з різних куточків Грузії, дітей та молодь з місцевого будинку культури та музичної школи. Концерт, організований ними, був неймовірний. Темпераментні грузинські танці та пісні не залишили нікого байдужими. Нас теж запросили заспівати декілька українських пісень. А після концерту було  пишне застілля в місцевих традиціях з шашликом, хачапурі,  великою кількістю національних страв, щирими грузинськими тостами та великим тортом.

Дякуємо усім причетним людям із чуйним серцем, які так турбуються про дітей, допомагають, сприяють. І найголовніше — нехай щастить людям, які завжди безмовні, але допомагають благодійним організаціям творити такі чудові проекти.

З повагою,
батьки та діти групи,
які брали участь у цій незабутній подорожі!