Напередодні святкування Дня Незалежності України Міжнародний благодійний фонд «Волонтерське об’єднання «Крила»» у рамках культурно-освітнього проекту «Несемо віру» організував цікаву й насичену 14-денну програму в Хорватії, країні, яка певною мірою є досить спорідненою з Україною та для якої, як і для України 1991 рік став доленосним у здобутті незалежності та суверенітету.

Заради цікавості, нагадаємо, що24 серпня 1991 року Верховна рада УРСР ухвалила постанову і Акт проголошення незалежності України. (Цю дату тепер вважають початком утворення держави Україна). 1 грудня 1991 рокубуло постановлено провести республіканський референдум на підтвердження акта проголошення незалежності.

У Хорватії референдум відбувся19 травня 1991 року, на якому 93,94% виборців висловилися за суверенітет і незалежність Хорватії від Югославії (про що було оголошено 25 червня 1991 року). Проте цілком незалежною від Югославії Хорватія стала дещо пізніше. (У 1991–1995 рр. у Хорватії тривала війна за незалежність  і цілісність хорватської держави проти агресії об’єднаних великосербських сил – сербських екстремістів у Хорватії, союзної Югославської Народної Армії та Сербії і Чорногорії).Такі історичні події дали привід хорватам у святковому календарі День державності відзначати 25 червня, а День незалежності Хорватії – 8 жовтня.

Своєрідна спорідненість у деяких історичних подіях, мовних і культурних традиціях та майже однаковий проміжок часу з моменту проголошення незалежності наших країн спонукали організаторів програми більш поглиблено розкрити українським дітям особливості й життєвий уклад в Хорватії та порівняти його з українськими традиціями на основі безпосереднього занурення в атмосферу і життєві будні хорватів під час активного відпочинку в Савудрії, яка входить до складу міста Умаг.

Програма «Хорватська джура» Міжнародного благодійного фонду «Волонтерське об’єднання «Крила»» проходила з 4 по 16 серпня 2019 року в регіоні Істрія, півострові Істрія, який є найбільшим півостровом Хорватії, відомим на весь світ своїми найпопулярнішими пляжами,удостоєними «блакитних прапорів», якими ЮНЕСКО нагороджує найчистіші морські узбережжя.

Через велику кількість соснових і листяних дерев, дуже м’який клімат (260 днів в році є придатними для відпочинку на узбережжі Адріатичного моря), лікарі всього світу рекомендують це місце людям, які мають захворювання дихальних шляхів.

Отже, місце для реалізації програми було вибрано організаторами не випадково. Прекрасна природа, чудові краєвиди, купання в Адріатичному морі, спостереження за підводним світом у масці, стрибання на водних батутах, розвивальні програми, йога та медитації, цікаві конкурси, захоплюючі екскурсії, дискотеки, схід та захід сонця на березі моря, щоденні фотосесії у купальниках і сукнях, походи до маяка та комунікація з місцевими мешканцями й поварами в ресторані, які готували хорватські й українські страви – все спрямовувалося для незабутнього відпочинку й відчуття щастя.

Прикметним є й те, що Концепцією програми 

«Хорватська джура» передбачено не лише ознайомлення дітей і молоді соціально незахищених категорій населення та обдарованої молоді України з культурою і традиціями хорватів, порівняння їх життєвого устрою з українським, а й заплановано також роботу, спрямовану на розвиток і формування мовних практик за участю фахівців, які є носіями мови.

Заняття з англійської мови проводили для учасників програми троє фахівців: Зубарєва Наталія Борисівна, Мельніченко Марія та Юрченко Анна. Використовуючи різні інфокомунікаційні можливості, наочний матеріал та ігрову діяльність, викладачі англійської мови намагалися в доступній формі подавати матеріал для різних вікових категорій дітей з урахуванням їхнього рівня знань іноземної мови. Спортивні та дозвіллєві програми організовувалися Ганною та Антоном Демиденками, дітей лікувала Олена Дєєва-Білик, а виховували та плекали дітей Світлана Бойко та Лілія Куліш.

Загалом участь у програмі «Хорватська джура» взяли діти і молодьз Донецької, Луганської, Харківської, Дніпропетровської, Київської областей та м. Києва. (Загальна кількість  учасників – 81 особа).

Віковий сегмент учасників був достатньо широким. Найменшій з них, Демиденко Марії, було 4 роки, найстаршій, Федор Ярославі – 19. Учасниками програми були братики й сестрички, хлопці та дівчата різних соціальних категорій та соціокультурних уподобань. Але всіх їх об’єднала Хорватія і любов до подорожей світом.

Тепер вони всі вже знайомі з деякими регіональними пам’ятками Хорватської Республіки, мають уявлення щодо їх розташування та красу, знають як спитати у місцевих мешканців про найпростіші речі та вміють розповісти про особливості життя українського народу, використовуючи хорватські слова, які досить схожі з українськими (добрий ранок  –  dobro jutro, добрий вечір – dobroveče, дякую – hvala, до завтра – vidimosesutra).

«Коли ми обирали місце для проведення літнього табору, наша увага зосередилася на новій для нас країні –Хорватії. По відгуках кожного, хто в ній бував, переконувалися, що варто спробувати, що це дійсно цікава та надзвичайно прекрасна країна, –зазначає Анна Юрченко. – Судячи із усього, ми не помилилися. Хорватія, із її неземною природою, неймовірна. Місцеві пейзажі вражають кожного із учасників подорожі».

«Ще нам дуже повезло з водіями. Тимощук Микола та Правдзівий Валентин не тільки створювали для нашої групи комфортні умови в автобусі під час дороги, а й на морі давали малечі свої маски й ласти для дослідження підводного світу, підставляли їм свої спини для пірнання й стежили, щоб діти не обгоріли на сонці», – зауважує одна із супроводжуючих групи Куліш Лілія Володимирівна.

Те, що відпочинок пішов на користь всім дітям без винятку можна переконатися й з відгуків родини Чистякових, які вже тривалий період беруть участь у різних проектах, спрямованих на соціалізацію дітей та їх реабілітацію через спорт.У «Хорватській джурі» з сім’ї Чистякових брали участь синуля  Льоша (чудовий сонячний хлопчик дошкільного віку з синдромом Дауна), його сестра Анастасія, яка очолює громадську організацію Соціум ()і працює з дітьми з інвалідністю,та мамаСвітлана–професійна спортсменка, яка проводить тренування з дітьми з плавання. В одному зі своїх постів мама Світлана пише: «Дякую, тобі,  Ярославо, за такі дитячі програми, які допомагають дітям розкритися й пізнати відчуття щастя. Подолавши всі труднощі пересувань, я насолоджуюся соціалізацією мого Олексія. Він з дітьми бере участь в усіх заходах табору. Вперше у своєму житті він грається не з малюками, а з підлітками, він бігає, купається, пірнає … Вражає своєю майстерністю в плаванні не лише малечу, а й підлітків, і навіть перевершує їх: пірнає і дістає з дна рапани, показує хлопчакам… Я просто насолоджуюся … Місце дуже гарне, найкраще з усіх, що ми встигли побачити. Прекрасна територія кемпінгу, море поруч, берег дуже красивий … Якщо в наступному році робитимеш тут програму, то я бронюю місце».

А що може бути більш красномовним, ніж слова матері, яка є щасливою від успіхів своєї дитини під час подорожі?

За словами  голови Міжнародного благодійного фонду «Волонтерське об’єднання «Крила»» Ярослави Токар, «влітку 2019 року за проектом «Несемо віру» фондом проведено декілька дитячих програм за кордоном: у червні – в Іспанії, у липні – в Португалії, в першій половині серпня – у Хорватії, а в другій половині серпня – в Дахабі. І всі вони по-своєму цікаві та захопливі. І дуже приємно, коли ці програми допомагають дітям і молоді пізнавати світ та себе у ньому, роблять їх щасливими та сповненими надій і мрій на краще майбутнє.

Спасибі всій команді Міжнародного благодійного фонду «Волонтерське об’єднання «Крила»» та нашим партнерам, консулам, які  докладають чимало зусиль, аби якомога більше дітей відчували себе щасливими та потрібними світові та своїй родині й країні!»