За час діяльності Міжнародний благодійний фонд «Волонтерське об’єднання «Крила» у рамках культурно-освітнього проекту «Несемо віру» реалізував вже чимало міжнародних програм, спрямованих для створення позитивного іміджу українських дітей і молоді за кордоном та налагодження дружніх відносин майбутнього покоління України з іншими дітлахами країн світу.

Про одну з них розповімо більш детально, зокрема про ту, яка проходила у Сполученому Королівстві Великої Британії з 17 по 27 грудня 2018 р. під час передноворічних свят та як подарунок до Дня Святого Миколая, а саме: про програму «Різдвяна мрія українських дітей». Учасники програми – діти з Донецької і Луганської областей, діти учасників операції Об’єднаних сил (раніше – АТО), діти з особливими освітніми потребами та діти соціально вразливих категорій. Програма здійснювалася за підтримки Посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, Британсько-Українського Товариства «The British Ukrainian Society» та закордонних українців у Оксфорді.

Мета програми: познайомити українських дітей із культурою і традиціями Великої Британії, показати особливості буденного життя і святкування різдвяних свят в її столиці – Лондоні, розкрити особливості діяльності українських громад на її території, які проводять активну роботу в напрямку збереження української ідентичності, мови та культури. Чому саме для чергового проекту була обрана Велика Британія? Маємо відповідь.

Велика Британія – це одна з найбільш економічно високорозвинених індустріальних країн, має значний економічний, культурний, військовий, науковий та політичний вплив, провідну економіку в сфері фінансових послуг, фармакологічної промисловості, високоточні технології й хайтек (телекомунікації і біотехнології). В неї стабільні ТНК, видобуток нафти і газу з Північного моря, наявні гнучкі умови праці, низький рівень безробіття та високий рівень безпеки. Офіційна назва країни – Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, до складу якого входять: Англія, Північна Ірландія, Шотландія та Уельс. Сполучене Королівство є членом Великої Вісімки, одним з провідних світових експортерів і країн інвесторів, одним із ключових членів найважливіших світових фінансових і кредитних організацій, таких як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Паризький клуб. Лондон є визнаним фінансовим і діловим центром світу. Великобританія займає 6-те місце у світі за обсягами зовнішньої торгівлі, 1 % світового населення є британськими громадянами, 2-ге місце (після США) за сумою закордонного інвестування. Великобританія названа серед п’ятірки найбагатших держав планети і потрапила в десятку “найбільш глобалізованих”, тобто орієнтованих на міжнародну економіку.

Ця країна є прикладом для розвитку, тут є чому повчитися і взяти до уваги для процвітання власної країни в різних сферах діяльності, розвитку її громадянського суспільства та виховання майбутньої еліти української нації. А ще UK просто дивовижна своєю історією та культурними цінностями. За 10 днів перебування за кордоном діти і молодь багато подорожували, вивчали особливості місцевої культури і історії, спілкувалися з представниками дипломатичного корпусу. «Ми щиро сподіваємося, що та миттєва закоханість у Лондон і прекрасні позитивні емоції, які відчула наша група під час реалізації Програми, передадуться і в Україну, – зауважує голова Правління Благодійного фонду «Крила» Ярослава Токар. Під час поїздки діти і молодь отримали унікальну можливість – познайомилися з роботою Парламенту Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії (це вищий законодавчий орган у Сполученому Королівстві та Королівських заморських територіях), поспілкувалися наживо з одним із депутатів Парламенту, паном Джоном на досить серйозні політичні теми, демонструючи йому не лише свою культурну обізнаність, а й знання англійської мови. Пишаємося нашими дітьми й дякуємо Посольству України в Сполученому Королівстві за організацію заходу». Завітала наша група до Посольства України у Великій Британії та Північної Ірландії в День працівників дипломатичної служби (22 грудня) аби сердечно привітати українських дипломатів із їх професійним святом. «Хочемо відзначити велику роль українських дипломатів у реалізації культурно-освітніх проектів нашого фонду, побажати їм міцного здоров’я, благополуччя, сили та натхнення для виконання покладених на них обов’язків у зміцненні української державності. Вдячні за кожен крок, зроблений вами для реалізації міжнародних програм «Крил» та інших організацій, які опікуються дітьми, за організовані вами зустрічі для дітей, які досить потужно мотивують їх до навчання та вивчення іноземних мов, а також за надану честь і можливість представляти за кордоном нашу майбутню українську еліту», – наголосила Ярослава Токар.

У Великій Британії діти також відвідали і чимало музеїв та насолодилися дослідженням кінематографічної індустрії. А їй є чому похизуватися. Адже деякі з найуспішніших і найприбутковіших у світі фільмів були створені саме тут (« Гаррі Поттер », « Джеймс Бонд »). Варто також згадати і найпопулярніших режисерів: Альфреда Хічкока, Девіда Ліна, а також Чарлі Чапліна – одного з найлегендарніших англійських та американських кіноакторів і кінорежисерів першої половини XX століття, визнаного також одним із найкращих коміків в історії світового кіно. Найоригінальнішим із музеїв, який залишив у дітей незабутні враження і неймовірні відчуття, – є музей Гаррі Поттера, відвідування якого учасники Програми отримали як подарунок від Святого Миколая на 19 грудня. Саме тут, на студії Уорнер Бразерс, де знімався фільм, діти і молодь мали змогу по-справжньому відчути казковий різдвяний дух, познайомитися з таємницями кіновиробництва та насолодитися справжньою магією, яка витала в усіх павільйонах музею. «Цей інтерактивний музей не схожий ні на один в Лондоні, – зазначає супроводжуюча Програми Марія Мельниченко. На величезній території павільйонів (крокомір на телефоні показав в кінці екскурсії 7 пройдених кілометрів) розташовані тисячі експонатів – спальні, вітальня Хогвартса, вітальня Ґрифіндор, кабінет Зіллєваріння, кабінет Дамблдора, кімната чарівних паличок, Міністерство магії, таємничий ліс, живі картини, всього не перелічити, а також креслення, макети всіх декорацій, одяг акторів… Там можна пройтися по Хогвартс-експресу і заглянути в кожне купе. Там можна кричати, бігати, охати, ахати, шипіти, диміти з експонатами, бо все навколо «живе». Там можна зобразити з себе Гаррі і «політати» на мітлі – сідаєш на мітлу, гойдаєшся вліво, вправо, піднімаєш руки вгору, вниз, ніби летиш, а потім на виході отримуєш для батьків фотозвіт про пригоди». «Минуло вже декілька років від закінчення зйомок останнього фільму про дивного хлопчика, а поттероманія серед дітей і дорослих не згасає, – переконливо запевняє Орина Бєлікова, одна з учасниць Програми. Спитайте в будь-кого: хто в дитинстві не мріяв помахом чарівної палички зупинити дощ чи за секунду приготувати вечерю? Хто хотів уміти перетворюватися в будь-яку тварину чи предмет або швидко опинятися в потрібному місті, лише подумавши про нього? Хто бажав, приготувавши зілля, здійснити найзаповітнішу мрію чи вилікувати недугу? Чарівна паличка та мрії дійсно творять дива!». Продовжуючи ділитися своїми враженнями від побаченого і почутого, Аріна зазначає, що під час екскурсії студією вона запам’ятала, що «зйомки були довгими (8 років) й важкими, але в той же час веселими й захоплюючими. Цікавим фактом є те, що кількість ліжок, які використовувалися у фільмі, з кожним роком доводилося збільшувати у зв’язку з інтенсивним зростанням акторів. Дізнавшись про різні нові факти зйомки фільму, створеного Крістофером Коламбусом, знову захотілося його передивитися та перечитати книгу Дж. К. Роулінг про фантастичні пригоди трьох нерозлучних друзів». Ілля Іщенко після подорожі зауважив, що перед його очима ще й досі стоїть «дивний і страшний ліс, ніби живий, бо у ньому все кричало, звірі рухались». Саша Токар запам’ятала, як вона літала на мітлі та розглядала експонати в кімнаті Зіллєваріння. «Студія Гаррі Поттера – це справді шедевр, – наголошує Ярослава Токар, – я впевнена, що таких цікавих більше не існує. Що здивувало? Під час зйомок було задіяно 370 дітей. Знімати дітей у фільмі можна було лише 4 години в день. Весь інший час діти мали вчитися. Так от питання. Це ж які здібності керівника, фінансиста, організатора треба мати, аби знімати, керувати, фінансувати та організовувати, в принципі, не типові для продюсера речі заради свого творіння. Дуже цікаво!».

 У Лондоні учасники Програми відвідали також Музей Вікторії і Альберта, Національну галерею та Природничий музей, які складають золоту трійку Кенсінгтона, і з’ясували для себе доволі несподіваний і приємний факт: не дивлячись на те, що Лондон має репутацію найдорожчого міста світу (тут дійсно можна витратити цілий статок на готелі, напої, розваги), але насолодитися шедеврами Ван Гога, Ренуара, Тиціана, Леонардо да Вінчі і Мікеланджело тут можна і безкоштовно. На наше щире переконання, виявилося, що в Лондоні є досить велика кількість музеїв, відвідати яких можна цілком безкоштовно. Вражає те, що всі ці музеї світового класу мають прекрасні приміщення, захоплюючі експозиції, новітні технології, приголомшливі забави для дітей у феноменальних будівлях сучасної та палацової архітектури.

Ще хочеться звернути увагу на те, що всі учасники поїздки вже знають, чому колір Лондону червоний. Чому найвідоміші лондонські капіталісти, члени гільдій торговців носили червоні костюми. Поштові скриньки, телефонні будки, автобуси, поїзди підземки – також червоні. Навіть пересувні кав’ярні XVIII століття, які день у день привозилися кінною тягою на постійні місця, були пофарбовані в червоний колір.

Під час подорожі ми також дізналися цікаві факти і про туристичні автобуси. Червоні двоповерхові автобуси вже давно стали одним із символів Британії. Більше того, перший автобус з’явився саме тут. Історія його створення досить банальна. Коли вулиці Лондона стали надто тісними від омнібусів і кебів, з’явилася ідея створити багатомісний транспорт, який буде рухатися по місту за певним маршрутом. Аби їх було видно у лондонському тумані – їх окрасили в яскравий червоний колір. Пасажирські перевезення були безладними, поки в 1885 році всі їх не об’єднала Лондонська Основна Омнібусне Компанія (London General Omnibus Company). Вона зайнялася систематизацією та закупівлею нового транспорту, проте через деякий час власник компанії вирішив, що для Лондона необхідний новий тип транспорту, тому в 1911 році на вулицях Лондона з’явився перший в світі автобус. Він був двоповерховий, з відкритим верхнім ярусом, на який вела гвинтова драбинка. Але на цьому транспортники не зупинилися, і в 1922 році з’явилася нова модель автобуса – на цей раз з критим верхом, яка тут же отримала схвалення з боку жителів міста. Однак, незважаючи на свою популярність, Routemaster був занадто неповоротким і важким, тому поступово він почав зникати з вулиць Лондона. Таксопарк з часом оновився майже повністю, а знамениті червоні автобуси у їх новому виробництві на радість туристам катають цікавими туристичними маршрутами. Це дозволяє оглядати визначні пам’ятки і насолоджуватися видом лондонських вулиць з другого поверху автобуса, прослуховуючи інформацію на всіх можливих мовах через електронний аудіогід.

Цікавою була і дозвіллєва програма містом та його околицями: діти і молодь мали змогу відвідати найвідоміший атракціон планети – колесо огляду з промовистою назвою «Лондонське око» та оглянути Лондон у Sky Garden, парку, розташованому на даху 35-поверхового будинку. Видовище неймовірне! На колесі огляду, з висоти 135 метрів, відкривається вигляд практично на все місто. 32 закриті кабінки колеса символізують собою 32 передмістя Лондона. Кожна капсула може прийняти до 25 пасажирів. Для інформації, колесо огляду зроблене за проектом подружжя Девіда Маркса і Джулі Барфілд, який переміг на конкурсі проектів споруд на честь настання другого тисячоліття. У Sky Garden також вражаючий краєвид. Завдяки розпилювачам води, що регулюють полив і вологість рослин, складається враження, ніби перебуваєш в оранжереї. Скрізь є дерев’яні зруби, на яких можна посидіти і відпочити, що наші діти успішно і робили для своїх фото. Ліворуч від Sky Garden розташована будівля, в якій знімали епізод Шерлока (серіал BBC) «Cліпий банкір» (The Blind Banker). Посередині – будівля страхових брокерів AON, яку в народі називають Терка (Cheesegrater) через свою трикутну форму. Праворуч – всім відомий Огірок (а для когось – Шишка), або The Gherkin. Тут все дивує та захоплює.

У рамках Програми заходу діти і молодь мали ще можливість помилуватися архітектурою різних палаців, замків, соборів і, навіть, оцінити розкіш королівського маєтку Хемптон Корт, який вразив нашу групу своєю неймовірною красою та вишуканістю. «Ми з дітьми вже тривалий час подорожуємо, бачили всього, але навіть у Франції, з її розкішними палацами, не віднайти такої величі, такого багатства та драм тюдоровскої епохи, яким переповнений англійський палац, – зазначає Анна Юрченко. Тут можна буквально зануритися в повсякдення Тюдорів і довідатися про таємниці життя могутнього Генріха VIII, якого називають Синьою Бородою». Гарне місце. Воно було спочатку облюбоване римлянами, а потім – госпітальєрами в 1338р. (масонський Орден Св. Джона, Мальтійський згодом), що побудували на цій землі скромний особняк і засіяли навколо ячмінь і жито. Місцевість була дійсно розкішною. У той час на піку своєї церковної і державної кар`єри знаходився Кардинал Томас Уолсі (друга наймогутніша людина Англії після короля Генріха VIII), який не втримався і викупив цю землю в 1514 році для своєї мрії – розбудувати найвеличніший палац королівства. Може, він і затьмарив вищих церковних сановників Європи, таких як Англійський Кардинал, але Короля Англії – ні. Перебуваючи на самому піку свого зростання, він миттєво впав від королівської руки. Палацово-парковий ансамбль зі складними переходами, таємними дверима, внутрішніми дворами, королівськими апартаментами, трапезною, величезною кухнею, винними погребами, тенісним кортом, тюдорівським лабіринтом із живоплоту тисових кущів перейшов Генріху. І з того часу місцевий устрій значно змінився. «Застілля, танці, лицарські турніри, полювання, свято… тут було вічне свято! Особливо шлунку. Знаєте скільки за рік з’їдалося в Хемптон Корті всього? Важко уявити, але: 1 240 биків, 8 200 баранів, 2 330 оленів, 1 870 свиней, 760 телят, 53 кабанів і … випивалося майже 3 мільйони літрів вина на рік !!!», – до сих пір емоційно говорить Любов Мельниченко, учасниця подорожі. У кухні все інтерактивне, можна торкатися, вертіти, приймати участь у майстер-класах по виготовленню страв, і таким чином відчути всі сегменти життя прислуги палацу. Можна, наприклад, смажити м’ясо на багаторівневому крутиві для смаження цілих тушок. Так, цілих тушок, – інакше – як встигнути приготувати велику кількість страв на трапезу гостям Генріха? Тільки в одному залі на кухні Генріха працювало 100 чоловік щоразу! Тут навіть фонтани проливалися вином. Але поряд із величчю і розкішшю вітав і трагічний дух – 5 вбитих дружин короля в палаці, тисячі прийнятих кровопролитних рішень. І заради чого? «Всі ми любимо розкіш. А вибір – це і є розкіш», – це гасло супроводжувало короля в усьому… Трагічні наслідки такої поведінки спонукали дітей нашої групи переглянути свої життєві цінності та пріоритети, ставлення до батьків, значення духовних скарбів і матеріальних речей у житті кожної людини.

Далі для учасників групи була запланована зустріч з представниками українських громад за кордоном, з якими діти і молодь познайомилися в Оксфорді – «місті замислених шпилів» – так називав його співак Метью Арнольд в одній зі своїх пісень. Вишукана архітектура і величні споруди – все тут зберігає історію і цікаві факти. Навіть Гітлер за часів Другої світової наказав не бомбардувати місто, в той час, як Лондон постійно піддавався повітряним атакам. Бо саме це місто він хотів перетворити в столицю Англії у випадку її завоювання. Але поряд із вишуканою чарівністю місто має безліч прихованих таємниць, про які не розповідають звичайні екскурсійні маршрути. Про них знають лише місцеві мешканці. А коли місцеві – вихідці з України і готові поділитися своїми знаннями українською мовою, з українським колоритом і душевністю – то це казка! Голова Правління фонду Ярослава Токар переконана, що програма
знайомства з містом є найбільш вдалою лише тоді, коли про цікаві факти, історію міста, людей, що проживають там, дізнаєшся саме від місцевих жителів. А коли це все іде в поєднанні з прекрасною атмосферою спілкування, щирого прийому та виділеного часу для нашої групи від українців, інтегрованих і в побут, і в науку, і в суспільство та життя міста – це просто чудовий дарунок долі. Що ж такого особливого приховує місто, розповідали нам увесь день (з перервами на обід) Віра зі своєю грудною донечкою – маленьким нашим гідом Софійкою та Володимир зі своїми дорослими дітьми Миколою й Олею. Ну то гайда гуляти! За легендою, як зазначає пані Віра, Оксфорд в Англії з’явився завдяки принцесі Фрайдсвайд. Прекрасна дівчина мріяла про те, щоб стати монахинею, але перепоною цьому став король. Він хотів одружитись із Фрайдсвайд. А вона не хотіла виходити за нього заміж і щоб уникнути весілля – втекла в маленьке непримітне селище. Король поїхав її шукати, але так сталося, що в дорозі він втратив зір. Але це його не зупинило. Повернувся додому він лише після вибачення принцеси. За це він пообіцяв дівчині свободу. Фрайдсвайд заснувала монастир, навколо якого і з’явилися перші колегіальні коледжі, а потім і місто.

Звісно, Оксфордський університет – це візитівка міста. У 1167 році був створений найстаріший університет Англії. Його студенти отримали привілеї від уряду, що викликало невдоволення населення. Через це між жителями і учнями відбувалися численні конфлікти. Щоб їм запобігти, студентів перенаправили на навчання в Кембридж. Це позначило створення другого за віком університету в англомовному світі. Згодом навіть з’явився термін «Оксбридж» – об’єднання Оксфордського і Кембриджського університетів. В епоху Тюдорів економіка міста оберталася навколо навчального закладу. Студенти стали основним джерелом доходів для місцевих мануфактур і промисловців. Торгівля перетворила маленьке містечко в розвинене і багате місто.

«Справді, ходити лабіринтами міста, заглядати у дворики коледжів, забігати у музеї, у перервах пити англійський чай з молоком – не вистачить дня, – зауважує Віра, – приїздіть до нас на довше!».

Потім на дітей чекала чудова екскурсія до міста Віндзор та Віндзорського замку – улюбленого місця Королеви. Віндзор розташований в 34 км від Лондона і широко відомий тим, що тут знаходиться Віндзорський замок – одна з офіційних резиденцій Англійської Королівської сім’ї та улюблене місце відпочинку нинішньої правлячої королеви Великобританії та Північної Ірландії Єлизавети II. Замок був побудований більше, ніж тисячу років тому і протягом всього цього часу служив будинком і притулком різним членам королівських сімейств. Незабаром навколо замку розрослося місто. А через те, що воно було розташоване на річці Темза, то стало дуже популярним серед торговців. І вже в 14 столітті Віндзор стає одним з найбагатших міст Англії. Багата історія міста зробила його дуже популярним серед туристів. Особливо привабливий центр Віндзора, де масивно підноситься Віндзорський замок та пам’ятник королеві Вікторії. Вражає всіх приїжджих і велика кількість старовинних вуличок та будинків з численними маленькими сувенірними лавками, які своєю продукцією досить сильно позиціонують любов і шану британців до королівської родини та мають за честь продавати печиво, чай або інший товар, на якому зображено портрети королеви Єлизавети та спадкоємців британського престолу.

Що ми ще бачили? Біг-Бен і Букінгемський палац, Трафальгарську площу – одну з центральних площ міста, в центрі якої стоїть знаменита Колона Нельсона. Зараз площа перетворилася на громадську зону, куди приходять щоб відпочити англійці, спокійно помилуватися місцевим колоритом, поспостерігати за фонтанами, поспілкуватися з друзям. Це місце, де англійці нікуди не поспішають. Вони просто насолоджуються життям. А в період новорічних свят саме тут встановлюється величезна ялинка, і Трафальгарська площа перетворюється в різдвяний ярмарок. На різдвяну службу були діти в соборі Святого Павла. Цей собор є знаковим місцем для Лондона і також вважається однією з візитних карток міста. Недалеко від Тейт Модерн розташований відомий «Глобус» – театр, в якому грав сам Вільям Шекспір. Звичайно, сьогодні можна оглянути лише реконструкцію первісного театру, а й сучасний його вид – відкритий  солом’яний дах і дерев’яні підмостки – ніби відсилає нас назад в XVII століття. Вдень тут проводять екскурсії, а ввечері дають вистави. З афішею театру можна ознайомитися на офіційному сайті.

Наступна знакова пам’ятка Лондону – це найвідоміший розвідний міст в світі. Найближча станція метро – Tower Hill. Не полінуйтеся з нами ще раз приїхати сюди, щоб зберегти у своїй пам’яті цей символ міста з берега Темзи і помилуватися фортецею, яка є однією з найстаріших пам’яток Лондона (вона побудована в 1066 році). З 1100 по 1952 рр. тут містилася в’язниця. Але зараз – це музей, присвячений історії міста. Головний експонат музею – королівська корона. Учасники Програми бачили також і Вежу Мері-Екс – 180-метровий хмарочос або Огірок, як називають його місцеві. І нехай він не вважається пам’яткою і тут немає оглядового майданчика (одні лише офіси), зате він став сучасним символом Лондона і хорошим орієнтиром в місті.

Бачили діти і Гайд-парк (Королівський парк), що знаходиться в центрі міста. Він є одним із улюблених місць відпочинку лондонців. Обов’язково потрібно сюди прийти. Тут окремо варто відзначити і гарний ставок Serpentine, біля якого пролягає алея Діани, бо цим маршрутом улюблениця Королівства любила прогулюватися до страшної трагедії, що забрала її життя. У Кенсінгтонському палаці, що на території парку, зараз проживає родина герцога і герцогині Кембріджських, молоді Уільям та Кейт, за весіллям і життям яких стежить увесь світ (Уільям – син принца Чарльза й трагічно загиблої у 1997 році принцеси Діани, і є спадкоємцем британського престолу).

Щиро вразив нас і Уайтхолл – величезний плац, де зазвичай проходять лондонські паради. Щодня тут можна зустріти кінну гвардію під час зміни варти в Букінгемському палаці. Також на Уайтхоллі розташований музей кінної гвардії. Недалеко від Уайтхоллу знаходиться невеликий провулок Даунінг, де в будинку під номером 10 розташована резиденція Прем’єр-Міністра Великобританії. Цікавий факт: в резиденції, якій вже понад 200 років, служать спеціальні коти-щуролови. Нині цей почесний пост займає кіт Ларрі. Цікавим для нас був і район Covent Garden (центральний район Лондона), де цілодобово вирує життя. Хочете відчути тутешній пульс життя? Значить, вам сюди. Також в Ковент-Гардені знаходиться знаменитий Королівський оперний театр.

Підводячи підсумки, можна зазначити, що діти побачили Англію в усій красі, єдине, що вони не встигли зробити – так це помилуватися зміною караулу біля Букінгемського палацу. Але ця мрія змушуватиме дітей і молодь повернутися сюди знову. Що ми і плануємо зробити.

Як писав давньогрецький філософ Сократ: «Виховання – справа важка, і поліпшення його умов – одна з священних обов’язків кожної людини, бо немає нічого важливішого, як освіта самого себе і своїх ближніх». Таким чином, благодійний фонд «Крила» докладає чимало зусиль для виховання дітей, збереження української культури і традицій та пізнання культур інших народів.

Ось так була реалізована ще одна програма Міжнародного благодійного фонду «Волонтерське об’єднання «Крила». Програма «Різдвяна мрія українських дітей» – це чудова можливість пізнавати світ, формувати національну свідомість і зберігати українську національну ідентичність. Завдяки різноманітним зустрічам з поважними представниками дипломатичних служб і пересічними громадянами країни учасники програми мали можливість переглянути свої цінності, життєві ідеали та скласти власне уявлення про місце України у світі. Завдяки спільним зусиллям громадських організацій, дипломатичних установ, української громади, спонсорів та закордонних партнерів програма «Різдвяна мрія українських дітей» була проведена на високому рівні і дала поштовх для формування нових дитячих мрій і планів, які фонд радий буде здійснити найближчим часом.