ВБО «ВО «Крила» підтримує законопроект «Про внесення змін до деяких законів України (щодо волонтерської діяльності)», реєстраційний номер 1408, підписаний народними депутатами України Крульком І.І., Заліщук С.П., Палатним А.Л, Єленським В.Є., Пацканом В.В., Бельковою О.В., Кутовим Т.В., Горват Р.І., Філатовим Б.А., Поповим І.В., Сюмар В.П., Кодолою О.М., Медуниця О.В., Корчик В.А. при розгляді у Верховній Раді України VIII скликання.  

Необхідність термінового розгляду даного Законопроекту пов’язана із безпрецедентною мобілізацією волонтерів по всій території України, які активно залучені у допомогу в зоні АТО, пораненим, військовослужбовцям, сім’ям загиблих, внутрішньо переміщеним особам, інвалідам, дітям-сиротам, людям похилого віку та іншим категоріям, які потребують соціальної підтримки та захисту.

За даними дослідження, проведеного компанією JFK наприкінці листопаду 2014 року, протягом 2014 року до волонтерської діяльності було залучено 23% населення України, з них 74% здійснювали цю діяльність самостійно поза межами будь-яких установ чи організацій.

Актуальність даного законопроекту полягає у приведенні українського законодавства, що регулює діяльність волонтерів, до норм та стандартів міжнародної практики волонтерської діяльності. Адже чинне законодавство України містить низку норм, що суперечать міжнародним підходам в організації діяльності волонтерів, зокрема, суперечать основним позиціям:

Резолюції Європейського Парламенту щодо волонтерства (2013 р.);

Резолюцій Гененеральної Ассамблеї ООН щодо підтримки волонтерства та інтеграції волонтерства у наступну декаду (2002, 2013 рр.);

Рекомендацій Європейського міжпарламентського об’єднання щодо законодавчого забезпечення волонтерської діяльності (2004 р.).

Так, зокрема, Закон України «Про волонтерську діяльність» від 19 квітня 2011 року  N3236-VI (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 42, ст.435 ), створює низку труднощів в організації волонтерської діяльності.

Перешкоди діючого законодавства

1.  Закон України «Про волонтерську діяльність»  вимагає призначення Центрального органу виконавчої влади, який має присвоювати статус «волонтерської організації» тим організаціям і установам, які подають до цього органу свої документи. Наразі таким органом визначено Міністерство соціальної політики України. Згідно чинного закону українцям забороняється займатися волонтерською діяльністю поза межами будь-якої благодійної чи громадської організації, яка має статус «волонтерської». Відповідно, якщо організації не мають статусу «волонтерської», то вони не можуть залучати до своєї діяльності волонтерів. Наразі лише 68 ораганізацій з тридцяти тисяч зареєстрованих громадських та благодійних організацій мають цей статус. А тому майже всі волонтери, які сьогодні діють в Україні (а це майже 9 млн. осіб) здійснюють свою діяльність поза правовим полем.

2. Закон зазначає, що безоплатне виконання робіт або надання послуг особами, що має одноразовий характер не є волонтерською діяльністю. Дана позиція не відповідає міжнародним підходам до волонтерської праці, яка не обмежується ані часовими рамками, ані частотою залучення до волонтерських ініціатив. 

3. Законом передбачено обов’язкове страхування волонтерів, що в переважній кількості випадків не відповідає фінансовим спроможностям громадських об’єднань та благодійних організацій, оскільки вони є за своєю природою створення неприбутковими.  

4. Діючий закон значно обмежує вік початку волонтерування (волонтерською діяльністю можуть займатися лише громадяни України віком від шістнадцяти років, якщо вони здійснюють волонтерську діяльність на території  України, за письмовою згодою одного з батьків   (усиновлювачів) або піклувальника). Проте це суперечить дійсності, адже сьогодні на базі українських освітніх закладів, центрів для дітей та молоді діє широка мережа дитячих волонтерських загонів та груп.

5. Діючий закон передбачає обов’язкове укладання письмового договору на здійснення волонтерської діяльності, що також суперечить міжнародній практиці  волонтерства.  Волонтерська діяльність може здійснюватися на підставі власного рішення людини.

З метою подолання існуючих перешкод та створення сприятливих умов для розвитку волонтерства в Україні протягом 2012-2013  років за участі понад 1000 спеціалістів – представників Міністерства соціальної політики України, громадських об’єднань, керівників волонтерських груп ВНЗ, загальноосвітніх навчальних закладів, релігійних громад, представників бізнесу з корпоративної соціальної відповідальності був розроблений Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законів України (щодо волонтерської діяльності)”, який зареєстрований 11 грудня 2014 року за № 1408.

2. Переваги законопроекту № 1408: 

1. Законопроект вносить уточнення термінів “волонтерська діяльність”, “волонтер”. 

2. Відбувається заміна терміну “волонтерська організація” на “організації та установи, які залучають до своєї діяльності волонтерів”. 

3. Законопроект знімає обмеження для здійснення волонтерської діяльності організаціями та установами,  у тому числі як при умові укладання договору з волонтером про її здійснення, так і без нього. 

4. Відбувається уточнення прав та обов’язків волонтерів та організацій та установ, які залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до існуючої в Україні практики. 

5. Відбувається уточнення особливостей відшкодування витрат, пов’язаних з наданням волонтерської допомоги. 

6. Визначається, що страхування життя і здоров’я волонтерів на період надання волонтерської допомоги організаціями та установами, які залучають до своєї діяльності волонтерів, здійснюється на добровільній основі. 

Ухвалення запропонованих змін зніме обмеження щодо залучення волонтерів до волонтерської діяльності на базі різноманітних організацій та установ, чітко визначить права та обов’язки сторін, а також встановить взаємну відповідальність щодо результатів волонтерської діяльності.

Загальні підсумки 

З огляду на суттєві бюрократичні перешкоди для розвитку волонтерства в Україні, які містить діючий закон “Про волонтерську діяльність” та  суттєві позитивні зміни, які несе Законопроект № 1408, вважаємо доцільним його прийняття першою сесією Верховної Ради України VIІI за основу, що призведе до більш ефективної діяльності волонтерів в правовому полі, які сьогодні надають термінову допомогу в зоні АТО, пораненим, військовослужбовцям, сім’ям загиблих, внутрішньо переміщеним особам, інвалідам, людям похилого віку та іншим категоріям, які потребують соціальної підтримки тощо.

2015-01-28_18-23-33